Аргентина

Аргентина: «В кожній пісні вібрує українська душа»

До Аргентини Український Національний Хор прибуває у червні 1923 року після чергових гастролей в США. Майже місяць океаном до Південної Америки на пароплаві «Вассарія» – і капітан судна «відчув у себе в грудях українське серце». Бо дорогою – репетиції, приготування, концерти для пасажирів, і український борщ для команди корабля.

Океан і тропіки зачаровують Олександра Кошиця: «Кольор води ступнево мінявся – то зелений, то синій; у день можна було бачити зграї летючих рибок, зеленкуватих, або синіх, наче наші скрекотухи (бабки), або білих, наче голуби».

До Буенос-Айреса прибули 2 червня 1923 року, і наступного дня дали прем’єрний концерт в Teatro Coliseo. «Почаївська Божа Матір» Миколи Леонтовича відкриває український репертуар, далі звучать обробки самого Олександра Кошиця, Василя Ступницького, Кирила Стеценка й Миколи Лисенка.

Газета «La Argentina» пише: «Ми відкрили справжні національні барви їхнього краю, створені славетними майстрами України». Українські презентації у самому лише Буенос-Айресі тривають поспіль більше місяця – 42 концерти в столичному Teatro Coliseo посилюють позиції та  пізнаваність української культури за океаном: «Це правдивий феномен мистецтва!», «Які тембральні барви! Які модуляції!…», «В кожній пісні вібрує українська національна душа: часом тужлива, часом войовнича, часом весела».

4 липня 1923 року Український Хор бере участь у почесному концерті з нагоди Дня незалежності США, що проходить у Буенос-Айресі за участі американського генерального консула і місцевої влади. Одразу після виконання національних гімнів Аргентини (Himno Nacional Argentino) й США (The Star Sprangled Banner) звучить «Щедрик» Миколи Леонтовича. 9 липня 1923 року – День незалежності Аргентини. З цієї нагоди українці дають гала-концерт в Teatro La Opera (м. Росаріо) – захід під патронатом місцевої адміністрації та дипломатичного корпусу (Asistencia de las Autoridades y Cuerpo Diplomatico).

Спеціальний концерт на честь Українського Хору та «дона Кошиця» уряджує в столичному Teatro Avenida місцеве співоче товариство Orfeo Catala de Buenos Aires – українцям підноситься пергамент з підписами почесних представників музичної культури Аргентини.

Упродовж липня-серпня 1923 року – гастролі у провінції: Росаріо, Кордові, Ла-Платі, Баїя-Бланці. Тріумф у Teatro Argentino Ла-Плати Олександр Кошиць фіксує у «Щоденнику»: «Вітання були такі, що пригадували Мексіку… Хор вже скинув одяги, тоді мусів вивести на сцену басів, бо публіка не розходилась, а стояла й вила: «Бахо, бахо!». Закінчили концерти з великим тріюмфом і повним матеріальним успіхом».

Після завершальних концертів в Teatro Municipal дирекція Associacion Cultural de Bahia Blanca пише на прощання до Олександра Кошиця: «Місто Баїя-Бланка зберігає найтепліші спогади про ваш візит».