Велика Британія

«31 січня виїхали до Англії. Їхали Північним морем на Гарвіч. Пароплав був маленький, такщо вмістився, здається, тільки один наш хор. Море було прямо скажене. Кидало під небо й хитало гірше, ніжна гойдалці. Майже всі мої хористи не тільки не їздили по морю, але й бачили його тільки вдруге», описує диригент Олександр Кошиць у своєму «Щоденнику» приїзд Української Республіканської Капели до Лондону.

Українська прем’єра проходить у Лондоні 3 лютого 1920 року в королівській залі Queen`s Hall. Афіша анонсує: «Нова музична сенсація». Музичний проект УНР патронує Дипломатична місія УНР у Лондоні на чолі з Арнольдом Марголіним. Під час прем’єри Капела отримує «кольосальний вінок» від української місії, на біс співають «Щедрика». Газета «Truth» пише: «Немає жодного лондонського хору, котрий можна до них прирівняти».

Конферансьє українських виступів, російський емігрант Лев Расторгуєв, автор одного з перших англомовних видань про Тараса Шевченка в Європі, проводить у перерві між відділеннями концертів Капели у Queen`s Hall, People’s Palace та Chiswick Empire Theatre лекції з демонстрацією українських краєвидів і державної символіки УНР. Одного разу Расторгуєв запроваджує вже знаного лондонській публіці Олександра Кошиця до відомого «Eccentric Club». Там український диригент п’є віскі «по-православному» (без води) – лондонці в захваті, як і від бандуриста Капели Олександра Кизими, котрого прошено співатиукраїнські думи.

8 лютого 1920 року хор на запрошення видатного британського богословаФредеріка Майєра(Frederick Brotherton Meyer), пастора баптистської церкви Christ Church (Westminster BridgeRoad) бере участь у молитовному служінні за Україну. Ще один симпатик України пасторBoyd під час благодійного концерту Капели в Chiswick Empire Theatre декламує «дрожачим від зворушення голосом» вірш Тараса Шевченка «Мені однаково».

 Переймається українським питанням і знана меценатка, очільниця Міжнародної жіночої ліги леді Абердін (IshbelMaria Hamilton-Gordon). 10 лютого 1920 року вона запрошує Капелу виступити з концертом під час міжнародного жіночого з’їзду, закликаючи присутніх підтримувати українські співи. 9 лютого 1920 року український хор бере участь у благодійному концерті Британського симфонічного оркестру, після чого диригент оркестру Раймонда Роуза (Raymond Roze) пише до Олександр Кошиця: «Ми завжди пам’ятатимемо вашу мистецьку та шляхетну допомогу на концерті».

Свій прощальний виступ у Queen`s Hall Капела проводить на користь сліпих ветеранів війни та благодійної фундації «St. Dunstan’s Blinded Soldiers` & Sailor`s After-Care Fund». Після цього ще один просвітницький концерт Капели в King`s Colledge для професорів та студентіві благодійний концерт в Chiswick Empire Theatre на потреби «The War SealFoundation». Директор фундації пише Олександру Кошицю: «Якщо колись Хор знову навідається до Англії, будь ласка, напишіть мені про це, оскільки я буду радий почути їх знову».