Нідерланди

До Нідерландів Українська Республіканська Капела прибуває після успішноготурне по Бельгії і дає прем’єрний концерт у Роттердамі (Doelen Zaal). Згодом виступає в Амстердамі й Гаазі. У столиці королівства українські концерти проходять за участі вишуканої публіки в особі мера міста Гааги П. Патейна з дружиною, послів Греції й Фінляндіїз дружинами, урядників американського, британського та французького посольств, а також представників голландського музичногосвіту та музичних критиків.

Завдяки сприянню мера Гааги український хор отримав дозвіл на виступи в Королівському Театрі (Koninklijke Schouwburg), де концертував свого часу Моцарт. Своє шанування культурній місії УНР за посередництва свого секретаріату засвідчила в листі до Капели Королева Нідерландів Вільгельміна (Wilhelmina Helena PaulineMarie), а королівський хор «De Haghesangers» ґратулює українських співаківвигуками: «Viva L`Ukraine!», «Het Leve de Oekrajina!», «Vivat Kochitz!».

Слідом за іншими країнами Західної Європи голландська преса рясно вживає політичну термінологію невизнаної УНР: «Генерал і Президент Симон Петлюра», «молода Українська Республіка»,«Український Уряд». Формулювання «Українська Республіка» («Republique Ukrainienne») фігурує навіть у листі секретаріату Королеви Вільгельміни. А відтак мистецька місія УНР знову досягає і культурних,і політичних цілей держави. Та й самого Симона Петлюру називають не інакше, як «залюблений у мистецтво головнокомандувач».

Продовжує патронувати музичний проект українського уряду голова української дипломатичної місії в Нідерландах і Бельгії Андрій Яковлів, котрий у своїх листах до Олександра Кошиця не лише консультує його щодо концертних приміщень і зв’язків з пресою, але й надає рекомендації щодо правильної вимови на ціонального гімну приймаючої країни. З Гааги свій перший звіт Главі Директорії Симону Петлюрі відсилає й Олександр Кошиць: «Вітають ідею такого рода пропаганди, говорять явно і відверто про наші політичні змагання, визнають високукультурність душі нашого народу».