Чехословаччина

Перші презентації української музичної культури за кордоном в рамках проекту культурноїдипломатії УНР відбулися в Чехословаччині. 11 травня 1919 року в Національномутеатрі Праги (Narodni divadlo) Українська Республіканська Капела під орудою диригента Олександра Кошицяуперше виконує славнозвісний«Щедрик» Миколи Леонтовича. Празька газета «Venkov» лаконічно характеризує прихід українців: «Veni, Vidi, Vici!». Свідками європейської прем’єриукраїнського музичного бренду стають колишній голова ЦентральноїРади УНР Михайло Грушевський, колишній міністр закордоннихсправ Дмитро Дорошенко, дійсний посол УНР у Празі Максим Славінський та інші чільні українські діячі. З представниківчеського громадянства присутні професори Празької консерваторії,композитори і музиканти, політики і преса. Видатний історик та музикознавець,професор Карлового університету Зденек Неєдли (Zdeněk Nejedly) резюмує після концертів Капели:«Ану, панове модерністи, яким для виявлення своєї нікчемної думки потрібно20 рядків партитури, спробуйте це зробити на 4-х рядках,як це роблять українські композитори!» Професор захоплюється українською композиторською школою і виконавською майстерністюКапели, пише першу закордонну книгу про український музичний проект («Ukrajinska republikanska kapela», 1920) і зрештою визнає: «Хто полюбив і відчув прекрасні співи УкраїнськоїРеспубліканської Капели, не може не полюбити України всією душею». Окрім нього, українську музичнупрезентацію вітають професор Празької консерваторії, музикознавець, диригент хору «Глагол» Ярослав Кржічка(Jaroslav Křička); музикознавець, композиторіпедагог Джозеф Бартош (JosefBartoš); музикознавець і публіцист Джозеф Гуттер (JosefHutter); провідний органіст, викладачПразької Консерваторії Бедріх Відерман (BedřichAntonin Wiedermann),котрий часто акомпанувавна концертах Капели, та багато інших.

Українська культурна місія викликає щирі симпатії і в середовищі чеського політикуму. Концерти Капели відвідує донька президента Чехословаччини Аліція Масарикова (Alice Masarykova), міністр праці Францішек Станек (František Staněk), секретар Директорії Підкарпатської Русі Яромір Нечас (Jaromir Nečas) та інші. На урядовому рівні Капелу патронує голова Дипломатичної місії УНР у Празі Максим Славінський, поет і публіцист, близький приятель Лесі Українки, з котрою перекладав «Книгу пісень» Генріха Гейне. 13 червня 1919 року посол Славінський влаштовує на честь культурної місії УНР дипломатичний прийом за участі понад 150 українських та чеських діячів. Присутній на заході міністр праці Франтішек Станек висловлює захоплення українським співом,  пропагує солідарність між слов’янськими народами. Український дипломат і публіцист Ольґерд Іполит Бочковський передає офіційну ноту з подякою від чеського робітництва. Прихильник української самостійності, редактор часопису «Venkov» Франтішек Обртель (František Obrtel) на заходах Капели зазначає: «Ми свого часу страждали – тож не можемо не дослухатись до тих, хто страждає й досі». Капела стає предметом уваги не лише музикознавчої чи політичної преси, але й феміністичних видань. «Žensky svět» друкує розлогу статтю про українських співачок та помічницю диригента Платоніду Щуровську, віддаючи належне жіночому складу Капели.

Упродовж кількарічного європейського турне Українська РеспубліканськаКапела гастролює в Чехословаччині двічі й дає понад 30 концертів у Празі та провінції.Професор Михайло Грушевський позитивно оцінює зовнішньополітичну культурнуініціативу уряду УНР: «Я не музикант і не уявлявсобі, що наша пісня може робити таке сильне враження на чужинців. Визнаю, що така подорожнашого хору цілком себе оправдовує».