Німецький письменник Роберт Прехтль: «Ми б також могли надіслати в світ німецький хор, як це зробив український уряд»

Відомий німецький публіцист і письменник Роберт Прехтль (Robert Friedlaender-Prechtl) у своїй статті про український хор в берлінському виданні «Vossische Zeitung», 29 травня 1920 року (Берлін): «Повнісінька зала… Хор починає співати… Ось залунав голос когось у білій сорочці… Я чую легке

Німецький музикознавець Алексіс Голандер (Alexis Hollander): «Висловлюю щире захоплення виступом хору»

Видатний німецький хоровий диригент, професор, музичний критик, Алексіс Голандер (Alexis Hollander) в листі до диригента Української Республіканської Капели Олександра Кошиця, 18 травня 1920 року (Берлін): «Вельмишановний пане! Висловлюю Вам мою щиру вдячність за Ваше люб’язне запрошення на вчорашній концерт та

Британський диригент Раймонд Роуз: «Ми завжди пам’ятатимемо вашу мистецьку та шляхетну допомогу на нашому концерті»

З листа композитора, засновника і диригента Британського симфонічного оркестру Раймонда Роуза (Raymond Rôze) до Олександра Кошиця з подякою за участь Української Республіканської Капели у спільному благодійному концерті в Queen`s Hall, 18 лютого 1920 року (Лондон): «…Я б хотів висловити Вам

Голландський диригент Сем Дрезден: «Я б хотів експортувати українські пісні»

З листа видатного голландського композитора, диригента, музичного критика й керівника хорового товариства «Madrigaalvereinigung», майбутнього керівника Амстердамської консерваторії й голови спілки композиторів Сема Дрездена (Sem Dresden) до Олександра Кошиця з пропозицією виконання українських пісень, 18 травня 1920 року (Амстердам): «Я був

Королева Нідерландів Вільгельміна: «З радістю дізналася про намір Українського Хору виступити з концертом у Гаазі»

Лист Капелі від секретаріату її величності Королеви Голландії Вільгельміни (Wilhelmina Helena Pauline Marie), котра не змогла відвідати український концерт через національні жалобні заходи, пов’язані із затопленням голландських провінцій річками Рейн та Маас, 20 січня 1920 року (Гаага): «Королева дуже шкодує,

Бельгійський музикознавець Антоніо Тірабассі: «Ми домовились виконувати бельгійську музику з Вашим хором»

З листа бельгійського органіста і музикознавця, засновника Бельгійського Інституту музикознавства Антоніо Тірабассі (Antonio Tirabassi) до Олександра Кошиця, липень 1921 року (Брюссель): «…Сподіваюсь, що Ви здорові і що Ваш прекрасний хор продовжує свої заслужені успіхи. Ми з Вами домовились виконувати давню

Бельгійський письменник Франц Елленс: «Завдяки народній поезії Україна розкривається як один із найбільш мальовничих народів Східної Європи»

Зі статті відомого бельгійського письменника, бібліотекаря парламенту Бельгії, лідера бельгійського магічного реалізму, засновника літературних журналів Франца Елленса (Franz Hellens), Льєж, газета «La Muise», 22 січня 1920. «Якщо правдивим є твердження, що про рівень морального розвитку народу можна судити по діяльності

Чеський політик Яромір Нечас: «Ви також є українська діпльоматична місія»

Чеський державний діяч, публіцист, секретар Директорії Підкарпатської Русі з 1919 року (Закарпаття), міністр праці (1935–1938 рр.), симпатик України Яромір Нечас (Jaromír Nečas) в листі до Капели, 22 березня 1920 року: «Вітаю Вас всіх від щирого серця і тішуся, що Ви віддаєте

Чеський композитор Джозеф Бартош: «Це була велика культура»

Чеський композитор, музикознавець і педагог Джозеф Бартош (Josef Bartoš), «Smetana», №10, 20 червня 1920 року: «Досі ми думали, що наш спосіб вокальної репродукції найвищий, який тільки можна осягнути. Але українці показали нам з рішучою точністю, що можна дістатися глибше і